Друзіа, ви не в ту сторону розкручуєте, якби ж ви крутили в бік Коростишева і по-справжньому- то таких питань не було б... ібо автор теми ніколи і ніде не писав що конвалії -червонокнижні
Історична подія. Якщо хто не помітив - то вперше за моїх всіх велосипедів (!) відбулось те, чого житомирська велоспільнота до цього не мала -
відбулась перша велопоїздка в форматі "Екологічний велорейд". 
Це надзвичайно важливо і актуально !!! (Антоха...ти як насміхаєшся -то хоч одвертайся )
Якось ми цього уникали, а от в Києві, в Вінниці такі велорейди по контролю-первіркою-посильною боротьбою з деякими екопорушеннями знаю що є. Хто як не велосипедисти мають не просто вигрібати дарами лісов-полів і річок, а ще й іноді про них згадувати, як про свої рідні, вразливі та беззахисні куточки природи? Більше навіть, не якоїсь обабічної природи, а оскільки для велосипедистів (активних)- вони саме вже частинка їх психотопу, то відгороджуватись від їх проблем -дарма! Вони вже вбудовані в екосферу нашого життя. Тому не ховайтеся -долучайтеся, кайдани порвіте...і пр.
Задачи поїздки ( по мірі досягання на мєстності):
1. Промоніторити продаж червонокнижних "підсніжників" в місці їх постійного ізвєчного продажу близ Коростишева. Відзняти відеоматеріал з цього (для повчального кліпа). Провести по можливості просвітницько-виховну роботу із продавцями(з якими дарма сперечатися-штрафувати-конфліктувати і пр., з багатьох причин -треба діяти іншими методами).
2. Відвідати ботанічний заказник "Конвалія", який поруч...і в якому велетенські як лопухи конвалії.
3. Відвідати ще щось няшно-очаровашне окрай дороги.
4. Повернутись в повному складі та обсязі по криївкам.
Тиждень тому повертаючись із Одещини в Вінничину дизелем - по вагонам вже толпи комерсантів бігали із букетами підсніжників в руках. Тут я згадав про нашу аналогічну "точку". І якщо бабок на ринку десь посеред Ж ще трохи ганяють -то цих безжалісних унічтожителів природи за Коростишевом -ніхто й ніколи. Точно знаю.
Температура була всього +1 град, не дивлячись на привітне сонечко. Насправді їхати цілий день в велокедах -таки холодно.Оскільки туди 39км чистого шосе ще й за вітром - то розказувати нема чого. Пролетіли швидко і без пригод.
Підготувались знімати хвільм, коли замаячили обабічні чОрні продавці, роздав інструкції....шоб без конфліктів.
Але весь кілометровий ряд ніяких ознак підсніжників. Тут нестиковка із планом. Як підтвердила бабка на зворотній дорозі - через морози і холоди. Був би сніг але прогріта земля -вони б вже були..бо кожного року так.Вранці були заморозки - тож навіть лісове багно ще було замерзле.
Ми проїхали ще пару км і влізли в ліс...по лопухи конвалій.Там ми трошки блуканули -ібо через свіжу вирубку заїзду в ліс -я його не ідентихвіцирував ..і ми не туди повернули.Але ж ми не на змаганках ганяємо -так шо любий поворот в ліс -був "туди"
По піскам та квартальній дорозі все ж швидко вивернули до заказника. На перехресті жменя щитів та табличок і ніц лопухів. Хоч конвалія і вічнозелена -це не завадило їй зів`янути і зануритись своїми крильцями під падолистя. Тому й навіть цього не побачили. Але даю зуб (один з останніх у мене!!!) - що вони там нереально "високообнітетні", словами вчених -за шо їх і заповідали.
І от глушінь...все таке вимерле після зими...і бац - посеред заказника, з`їхавши із дороги в ліс -
прямо на квадраті лісу що щитом на в`їзді окремо описано як "Зона відтворення" 
червоніє від сорому чиясь машина. Я повключав скритих рекордерів і пішов назустріч невідомому. Там дядько і жінка бухають на багажнику машини. Але скромно так, тихенько. Я попросив не їздити й не бігати по лісу (аудіо-відео пізніше) - бо навколо червонокнижні ростуть (тут прибрехав -бо не впевнений що їх би пройняв статус "бот.заказника", його заборона на в`їзд автотранспорту, і навіть окрема і спеціяльна ділянка "Відтворення". Нагадаю -вони з`їхали із дороги і виперлись прям на перину лісу із конвалій. Так мнякіше, очевидно. Та й автомобілістам дороги вже... Однак люди виявились вихованими, і неочікувано чемно пообіцяли ісправитись чуть болєє чим навсігда.
Оскільки я повернувся цілий і незайманий - ми вирішили трошки заглибитись в цю пустель.
Але пустель ховала двох косуль... і вони граціозно поперед нас заметушились, плутаючи ліве з правим, стикаючись лобами...
Я думаю -вони також прибігли подивитись на конвалії.але ми їм вочевидь завадили. Грусно.
Залившись квітковими чаями ми неохоче вирушили назад. Бо назад означало супроти сильного ще й крижаного вітру.
Але новачки із Глибочиці (Ваня - Сірожа, та Юра) весь час були в ар`єгарді нашого велорейду
На зворотній дорозі прихованою крізь москітну сєтку камерою я відзняв зізнання двох продавщиць того обабічного базарчика -
що вони обов`язково будуть продавати підсніжники, але пізніше -бо ще морози. Оскільки факту проаджу не було -то якось проводити профілактику (а я взяв просвітницьких матеріялів з собою) мені в голову не прийшло. Заслабка мотивація. Але ми ще приїдемо по їхні души і матеріял для соц.кліпа. СЛІДКУЙТЕ ТУТ.
Оскільки "був час і натхнення" (с),
під Коростишевом ми на годинку звернули до озера Кругле. Воно ще затишне (бо зимно). хоч вже й загажене ніштяками життєдіяльності Homo Habilis.
Заболочена дорога через безсніжність зими ( а был ли кролик вообще?) була умовно прохідною. Майже без зміни кольору мій велосипед таки дістався озера. А дехто й на руках поносив...щоби не торкатися грязів.
Звідкись до нас причепився жовтий пес, і радісно біг туди-назад. Шкода сцобачку -очевидно хтось вивіз в ліс.
Ми трошки почаювали, Юра Еколог поморжував( хоч це торфяне болото по суті)))). І з грустю покинули цей клаптик лісу.
Тепер знов холодний вітер, гаркаючі машини, сірий асфальт і пр. І ніц квітів.
Групове фото "Люди в чОрном" (пардон за якість). Інші фото та відео будуть пізніше.
Наш клуб дякує всім хто долучився,сумнівався,довірявся, знаходив та губив щось нове в цій поїздці !
Наш клуб вкотре
ДЯКУЄ нашому багаторічному неоголошеному та все ж спонсору -
магазину туристичного спорядження "Гора" (м.Житомир, Черняховського 1) http://www.gora.in.ua та особисто його менеджеру -Ігорю "Дизелю"
за чергову матеріально-технічну допомогу для нашого сталевого коня, точніш -для нашої громадської, волонтерської і пр., роботи посрєдством його.З нинішніми цінами ця допомога вкрай актуальна
Серед всього - одна тільки новенька зірка 32Т чого варта ( уже і в прямому смислі
(
Ця поїздка в ліс стала можлива завдяки цій зірці! Через відсутність її я систематично крайнім перекосом цепа із передньої 42Т зірки -розпіновував цеп, щатайте рвав його.
Всі на "Гору"!
