- 15 серпня 2009, 05:10
#6358
Відбулась соло-покатуха Житомир-Вереси-Вишпіль-Іванків-Вільськ-Кам'янка-Житомир
Так, як метою поїздки було - естетичне задоволення від краєвидів та спостереження за неквапливим сільським життям його (села) мешканців, тому за 6 годин було, приблизно (відстань вимірялась за картою), подолано 55 км.
Тіпа, карта
Виїхав, десь, о 14:30 із Житомира у напрямку с. Вереси.
По дорозі...
У самих Вересах, щось геть вилетіло з голови, що я взяв фотік... так, нічого там і не сфоткав.
Проте, за Вересами почалось...
До речі, зараз дуже гарна пора року (в плані економії): вибираючись на подібні покатухи, можна, практично, із їжі нічого з собою не брати - дорога сама нагодує...
Яблуки, груші, алича та ще якісь невідомі ягоди... що ростуть обабіч дороги - стають прекрасним доповненям для тих, хто забажав стати ближчим до природи.
Тут, мабуть, мав бути хміль... (для перегляду фото у повному розмірі - на сайті, потрібно вибрати реальний розмір фото та зняти галочку "zoom in")
Ось і "Житомир-Черняхів"
Слід сказати, що маршрут наперед і повністю не встановлювався, - їхав "куди вітер подує". А вітер подув у сторону олієвського лісу, де, також, можна знайти дивовижний, за своєю живописною красою комлекс для відпочинку.
Це корова.
Чудодієвська дорога (це не реклама )
Не хотілося занадто турбувати охоронців та собачку своїм нав'язливим перебуванням поблизу огорожі цього чудодійного місця, а тому...
ось, уже і Вишпіль зустрічає своїми історичними пам'ятками
КІНЬ (або коняка), що безтурботно собі пасеться при виїзді із поселення
І знову дорога...
По дорозі зупиняюсь, щоб зробити кілька макро-фоток
Чомусь, перший раз побачив як працівники дорожньої служби виходять із скрутного становища: ну, не вистачає в країні дорожньої фарби...
А ось і він - Іванків
Місцеві гойдалки
В садку, посеред зелені гарбузного рядна,
Стара стоїть хатина... віку свого дожива.
Місцевий юмористичний клюБ
Магазин, лісапет, чуваки і пиво
Досить цікаво: постійно з усіма (від малого до старого) здоровкаєшся; їдеш і здоровкаєшся
Зустрічайте, Вільськ
Ленін сором'язливо ховається за деревом на задньому плані
Їхав-їхав, аж раптом... не було бажання у сутінках блукати безкрайніми могутніми широкими українськими полями
Добре, що трохи заблукав, бо натрапив на оце... А це - р. Кам'янка
Ітак, дороговказів нема - їду за сонцем (тобто, сонце позаду мене)
Не можу не зупинитись, аби тихо і відверто "поафігєвать" від подібних краєвидів
Ну, і нарешті, останній пункт призначення - Кам'янка
Щоб не впало - потрібно "укріпить".
От і все. Дорога на Житомир.
Так, як метою поїздки було - естетичне задоволення від краєвидів та спостереження за неквапливим сільським життям його (села) мешканців, тому за 6 годин було, приблизно (відстань вимірялась за картою), подолано 55 км.
Тіпа, карта
Виїхав, десь, о 14:30 із Житомира у напрямку с. Вереси.
По дорозі...
У самих Вересах, щось геть вилетіло з голови, що я взяв фотік... так, нічого там і не сфоткав.
Проте, за Вересами почалось...
До речі, зараз дуже гарна пора року (в плані економії): вибираючись на подібні покатухи, можна, практично, із їжі нічого з собою не брати - дорога сама нагодує...
Яблуки, груші, алича та ще якісь невідомі ягоди... що ростуть обабіч дороги - стають прекрасним доповненям для тих, хто забажав стати ближчим до природи.
Тут, мабуть, мав бути хміль... (для перегляду фото у повному розмірі - на сайті, потрібно вибрати реальний розмір фото та зняти галочку "zoom in")
Ось і "Житомир-Черняхів"
Слід сказати, що маршрут наперед і повністю не встановлювався, - їхав "куди вітер подує". А вітер подув у сторону олієвського лісу, де, також, можна знайти дивовижний, за своєю живописною красою комлекс для відпочинку.
Це корова.
Чудодієвська дорога (це не реклама )
Не хотілося занадто турбувати охоронців та собачку своїм нав'язливим перебуванням поблизу огорожі цього чудодійного місця, а тому...
ось, уже і Вишпіль зустрічає своїми історичними пам'ятками
КІНЬ (або коняка), що безтурботно собі пасеться при виїзді із поселення
І знову дорога...
По дорозі зупиняюсь, щоб зробити кілька макро-фоток
Чомусь, перший раз побачив як працівники дорожньої служби виходять із скрутного становища: ну, не вистачає в країні дорожньої фарби...
А ось і він - Іванків
Місцеві гойдалки
В садку, посеред зелені гарбузного рядна,
Стара стоїть хатина... віку свого дожива.
Місцевий юмористичний клюБ
Магазин, лісапет, чуваки і пиво
Досить цікаво: постійно з усіма (від малого до старого) здоровкаєшся; їдеш і здоровкаєшся
Зустрічайте, Вільськ
Ленін сором'язливо ховається за деревом на задньому плані
Їхав-їхав, аж раптом... не було бажання у сутінках блукати безкрайніми могутніми широкими українськими полями
Добре, що трохи заблукав, бо натрапив на оце... А це - р. Кам'янка
Ітак, дороговказів нема - їду за сонцем (тобто, сонце позаду мене)
Не можу не зупинитись, аби тихо і відверто "поафігєвать" від подібних краєвидів
Ну, і нарешті, останній пункт призначення - Кам'янка
Щоб не впало - потрібно "укріпить".
От і все. Дорога на Житомир.

