ВелоЖитомир

[Kvan]

Мне нравятся фотки колодцев! Тока делать их надо в приближении с внешней подсветкой или вспышкой, чтоб дно было видно. Вот например моя фотка старючего монастырского колодца:

Это все на дне, глазами не видно
Если не секрет, Yuri, MOKRIZZONNI, какие у вас фотоаппараты?

[Diama]

Yuri, колодец конечно вобще прикольно получился. даже сразу не поймешь что там на фотке. Издалека - как витражи церкви )

[Mart]

Там на дне телевизор, плазменник! Yuri, Где энтот колодец?

[Yuri]

Mart, колодец - в лесах около с. Сорокопень (Овручский район). он, фактически, так и остался нашей основной целью поездки..

[DIESEL]

Quote (Yuri)200?\'200px\':\'\'+(this.scrollHeight+5)+\'px\');">("микроскоп" - потому что с перевернутым объективом получаются фотки а-ля супер-макро)
надо попробовать...

[MOKRIZZONNI]

Quote (diesel)200?\'200px\':\'\'+(this.scrollHeight+5)+\'px\');">надо попробовать...
Є нюанси...це специфічна техніка фотограування.без знання так скаааать методики ти в видошукач нічо не побачиш -чур мене не матюкать.
пысы: а шо, в тебе є мануальний об`єктив ?

Quote (Kvan)200?\'200px\':\'\'+(this.scrollHeight+5)+\'px\');">Тока делать их надо в приближении с внешней подсветкой или вспышкой, чтоб дно было видно.
Я б накатав про зум-рефлектори з концентричним розсіюванням та техніку ХДР з предпідйомом дзеркала але зарікся на ВелоЖитомирі фототематику не піднімати

Quote (Egor_Goodman)200?\'200px\':\'\'+(this.scrollHeight+5)+\'px\');">незачеД прошлый раз ты на рождество кажется на кладбище ночевал - воД это,ЗачоД
Вод тепер ночували в капличці -відмивали гріхи, так скааать

Quote (lakmus)200?\'200px\':\'\'+(this.scrollHeight+5)+\'px\');">чи зайві велосипеди при такому "сніжно-фото" форматі? Чи як засіб для основних під\'їздів виправдовує велосипед
На той момент по моїм спостереженням всі сільські дороги були трохи пробиті+мінусова температура=сніг в колеї прикатало.тобто каші не було.вод коли на другий день розпочався снігопад ...Вобсчем, колєга, стрьомне заняття з більш-менш походним рюкзаком вибиратись в вело взимку - крутить сильно. заносить. інерція, машини. не розминутись бо колія одна...прочая.ВоД єслі б ми вибрались на день раніше - реально було розширити нашу велопрограму малою кровлею

Quote (Kvan)200?\'200px\':\'\'+(this.scrollHeight+5)+\'px\');">Если не секрет, Yuri, MOKRIZZONNI, какие у вас фотоаппараты
Та нє сікрєт -але яка різниця - в нас не "Серъёзные Аппараты"

[lakmus]

Quote (MOKRIZZONNI)200?\'200px\':\'\'+(this.scrollHeight+5)+\'px\');">Та нє сікрєт -але яка різниця - в нас не "Серъёзные Аппараты"
MOKRIZZONNI, так ти з цим покінчуй. Можна ж відповісти просто, якщо не секрет, або взагалі не відповідати (бо таки секрет) .
Зайдемо збоку.
Які ж, на твою думку, "Серъёзные Аппараты"?

[MOKRIZZONNI]

Давайте тему "крутості апаратів" закриємо -для мене мєряньє пи....ми не актуально -виріс із того віку та й мірятись немає чим...упс
Йа Пентакс к200д + пару лінз+ всякий хлам
Юра пентакс к100Д супер + штатнік + тож чуть хламу ...
Моя жостка саркастична реакція на деякі вислови однозначно уважаємого мною пана Квана пов`язана із розбіжністю в поглядах на суть творчої складової життєдіяльності людини.або я балбєс не так пойняв деякі вислови.але закриємо вже,не важно.
І кста. спс тов.Лакмусу за наводку на отой колодязь....попутньо на місці дізналися трохи цікавого...

[Yuri]

Quote (Kvan)200?\'200px\':\'\'+(this.scrollHeight+5)+\'px\');">Если не секрет, Yuri, какие фотоаппараты?
был бы секрет - старательно бы затер EXIF фоток... а так эта информация в свободном доступе (кому интересно - посмотрит свойства картинки, а просто так писать - клавиши не нажимаются )) )

[DIESEL]

Quote (MOKRIZZONNI)200?\'200px\':\'\'+(this.scrollHeight+5)+\'px\');">пысы: а шо, в тебе є мануальний об`єктив ?
18-55 F3.5-5.6G AF-S DX Zoom-Nikkor, Black - це мануальний?

[MOKRIZZONNI]

Quote (Yuri)200?\'200px\':\'\'+(this.scrollHeight+5)+\'px\');">был бы секрет - старательно бы затер EXIF фоток... а так эта информация в свободном доступе (кому интересно - посмотрит свойства картинки, а просто так писать - клавиши не нажимаются )) )
+ піццот. В моїх фотках тож Екзіф...даж марку оптики (якшо не мануал) мона глянуть...і даж температуру на матриці в момент зйомки ))).
Був би сікрєт -поставив би у фотошопі в утиліті "сейв фор Веб" в пункті "Інклюд інфо" галочку ...відповідну. Дєлов то ..а так стоїть "All info"

Добавлено (09 Янв 2010, 15:21)
---------------------------------------------
Нє....Дізель.цей штатник автофокусний...точніше кольца ручного керування діафрагмою немає. я тобі скину лінк на темку на фотоклубі...там все почитаєш. В принципі -можна і цим...але там обмеження та незручності...та й відношення об`єктів в супермакро буде набагато менше ніж мануальним. Ввечері. гуд ?

[lakmus]

MOKRIZZONNI, тепер вже народу трохи прояснилося.
хтось, можливо, для себе трохи нового пошукає в неті про пентакси, EXIF, автофокуси.

Quote (MOKRIZZONNI)200?\'200px\':\'\'+(this.scrollHeight+5)+\'px\');">попутньо на місці дізналися трохи цікавого...
перекази від "аборигенів"? це я люблю - казки з дитинства подобаються буде час - повідай.

[MOKRIZZONNI]

Дізель...вод такі вони....втаємничені "сніголки" .Супермакро(7до1)

[Yuri]

А це - трохи моїх вражень від поїздки...

 Закрыть спойлер'; } else { this.parentNode.parentNode.getElementsByTagName('div')[1].getElementsByTagName('div')[0].style.display = 'none'; this.innerHTML = ' Открыть спойлер'; }" /> Открыть спойлер
Цілі:

- ознайомитись із місцевістю, відчути її;
- спробувати на собі всі «радощі» зимового походу з ночівлею, зафіксувати власні можливості (із спорядженням – у прокат )) );
- породичатись із фотіком, - останнім часом навіяно його сирітським поглядом ))

5 січня 10 року.
Підйом в 4:15, зустріч о 5:10 в кінці останнього вагону дизеля із Мокріццонні. Придивляюсь – а внього язик на плечах, виявляється 3 км з рюкзаком власної ваги щодуху вкручував на спущеному задньому колесі – добре, що встиг до відправлення..

У вагоні як завжди, вєлікі – на полку ))

Однак, шановні форумчани, не намагайтеся це повторювати без належного захисту (як варіант – багатошарова намотка скотчу, таке інше..) передньої (вузької) частини сідла! Бо останнє безжалісно вкривається проривами покриття з обох нижніх боків, якими треться об решітку… ((

Прибуття до ст. Коростень бл. 7:25. Наступний дизель, у напрямку Овруча, – через годину. На вокзалі мова зайшла за колесо Пашиного коня , що протягом кількох місяців себе дивно поводить – випускає повітря без явних признаків (бульбашок), коли йому заманеться.. Засукавши рукава, Паша дістав камеру і, сам того не очікуючи, знайшов на слух місце для першої на ній латки!

Прибуття до ст. Острів (перед Овручем) о 10:00. Невпевнено зіскакую з високої підніжки вагону у «поколінний» сніг… Закінчились теплі вокзали-вагони, починається перший (мій) сніговий похід на кілька днів з невеличким рюкзачком позаду, фотіком попереду.. Лічильники – на нуль, зорієнтувались по карті і - айда!..

Маршрут від ст. Острів пролягав наступними населеними пунктами..
Заріччя – Слобода Шоломківська – Шоломки – Мала Хайча (?) – Велика Хайча – Великий Кобилин – Сорокопень – «Криничка».

Погодні умови: похмуро, легкий морозець -5…-4°С, без опадів.
Траса: колись очищена від снігу, але вже з тонким шаром утоптаного, інколи – рихлого снігу, під яким, бува, ховається підступний лід.

По дорозі до Сорокопця зроблено чимало фоток.. зустрічались деякі суб\'єкти:

- тіточки, які повідомили, побачивши фотікі в руках, що нам краще було б приїхати учора, бо тоді дерева всі були гарненькі - в інеї.. але ми й у той день знайшли інейований лісочок..

- пасажир газончика, який прямо на ходу, відкривши двері, почав діалог (водій при цьому вправно підлаштовував швидкість під нашу ))) ) – хто, куди, нащо?.. – але «нащо» - він сам нам сказав – «до кринички їдете? » все-то вони знають... не ми перші – не ми останні...

В Сорокопці їздова дорога змінилася заметено-ходовою, і цілу годину полем-лісом майже по коліна в снігу тягли ми своїх коней, а Паша – ще й самого себе (себто рюкзак) за плечима, пробиваючи колію до святого місця ночівлі.

Був варіант розбити намет на дерев’яній підлозі альтанки, однак молитовна капличка виявилася відчиненою, отже варіантів більше не було

Речі/транспорт сховали за стінами. Доки не стемніло зовсім – працював конвеєр заготівлі палива для приготування обіду – відшукувались сухі деревця/гілочки, ламалися та сортувалися по товщині на купки.

Розпалити вогонь допомогли 200 гр. бензину. Був ще й фірмовий розпалювач для вугілля Grilly без запаху («летка вуглеводнева рідина»), однак з нього користі – як з козла молока – лише кіптявою посуд замастили – так і не загорівся .. Невідомо як він працює – можливо лише з вугіллям у купі якась реакція проходить – і тільки тоді можна розпалити..

Тричі, як і полагається, вкусивши води з кринички (у складі їжі й чаю), запаси енергії, здавалося, були поповнені й переповнені, бо їли вже через «неможу».

Дарма я не повірив досвідченому туристу, що вночі знов захочеться їсти.. так і сталося, - серед ночі прокинувсь від гуркотіння пустого шлунку!.. Прийшлося вкинути йому трохи енергетичних солодощів, аби не заважав пану Мокріццонні відпочивати

Було трохи моторошно, через те, що хтось із місцевих завітає до нас (прибратися у капличці напередодні свят тощо), тому засипали на стрьомі – якийсь зайвий промінь світла у вікні – і ми враз опинялись у бойових стійках карате, напоготові зустрічати «ворога»

Трохи тех.-подробиць: ночували на дерев’яній підлозі каплички, двері зачинялись, але не на замок. На підлогу стелили ізомати, безпосередньо на які клали спальні мішки. Температура у приміщенні коливалась від – 7,3°С ввечері до – 6°С зранку.

Спати досить комфортно («температура комфорту» «мого» спальника була – 18°С по документам, а так як він вже вживаний – то пару градусів він втратив, але якраз підходив до умов, в яких ми опинилися).

Цікава деталь, що під ранок тіло виробляє дуже мало тепла (цим словам Мокріццонні я теж спочатку не повірив) – стає трохи прохолодно, якщо легковажно ставитися до одягу і спати лише у футболці з довгим рукавом (як я).

Перший день:
В дорозі на вело: 10:00 – 15:20
В дорозі пішки: 15:20 – 16:20
Всього шлях: 30,9 км
Час в дорозі: 2 год 58 хв
Середня швидкість: 10,4 км/год
Максимальна швидкість: 26,3 км/год
Сон: 19:00 - 10:00 (15 год!! - ото вже дали жару.. ))) )

Зранку, 06 січня 10 року, поснідавши чим Бог послав, влаштували фото сесію навколишніх чудес.

Цього дня з’явилися рясні опади у вигляді снігу, тому другу частину подорожі до найвищої точки на кряжі у с. Городець своєчасно замінено на повернення до ст. Овруч, для урізноманітнення маршруту – іншою трасою. А змінили маршрут через те, що до тієї височини вели кілометри лісо-гірських стежечок, які подолати у таку негоду здавалося невдячною справою..

Подякувавши за гостинність невидимих хазяїв, о 13:20 вирушили у напрямку, як нам здавалося, Стуговщини, а потрапили до Сирковщини. Якби ж заметіль в полях не вщухала на кілька хвильок, так, щоб крізь неї можна побачити обриси будиночку, - то взагалі невідомо коли й куди б ми присунулись.. попереду – поля, з боків – ліси, наші сліди позаду ретельно замітаються хуртовинкою...

Другий день від самого початку руху аж до самих сутінок (до моменту виходу на трасу Словечно – Овруч з с. Хлупляни, що розташоване в центрі СОКу) вєлікі по заметах тягли в руках, лише пішки й можна було пересуваись. Мені та й байдуже – рюкзачок малесенький, а от Паша геройствував – навіть не віддавав мені причеплені до рами фото-допоміжні пристрої, щоб полегшити собі життя...

6 км пішки до траси на Овруч.. на трасі – вже веломашинами по каші.. проїхати-прокружляти у пошуках кращої колії (в масках, захищаючись від поривчастого вітро-снігу) встигли за поворот на село Полохачів.. доки нас, як вже мальовничо описав Мокріццонні, не підібрав ПАЗік й не довіз до Овруча.

Наш дизель – через 11 годин (о 5:38), а тому їдемо дивитись пента-очима на Храми.. Спершу був Свято-Василівський Храм (фотки зсередини з боєм здобував Паша), другим – Свято – Преображенський (був вже зачиненим)..

Дороги в Овручі засипані кашою.. Поки добивали батарейки в фотоапаратах, - остаточно наловили дрожаків, мої «непоходні» джинси до колін набралися водою й задубіли, - мало не зламав, поки знімав їх для просушки на гарячих батареях єврОвруч-вокзалу..

Чогось тепленького поїсти, що хоч здаля нагадує домашнє, не вдалося – у кафешках кухня не працює, їжа лише на вітрині... Чаю з кохве таки випросили..

От і все. Потім зручно вмостились, поряд з лісапедами, в тверді дерев’яні вокзальні крісла і передивлялись на останньому живому комплекті батарейок відзняті кадри.. а хтось ще строчив різдвяні рядки на ВелоЖитомир, негарно висловлюючись про завбачливу систему набору тексту Т9....

За другий день пройдено/проїхано:
19,8 км за 3 год 20 хв з середньою швидкістю 5,8 км/год, максимальною – 20 км/год (мабуть, коли спускався вглиб засніженого яру)

Дизель Овруч – Житомир: 07 січня 10 року 5:38 ~ 9:00 -- ще й на святкування встиг

Залишаю за собою право коректувати ці мої враженння по мірі необхідності без попередження, про що попереджаю ))

Фото подертого сідельця в результаті транспортування вела зачепивши за решітки для валіз у дизелі
-->>

Фотопродовження

[Diama]

Yuri, рассказ впечатляющий - читается легко и интересно, у тебя задатки писателя

[MOKRIZZONNI]

"Лучче один раз насладіцЦо,чим сто раз ламать язик"(с).....ітак..приступимо:

Истинным пилигримам
"Настоящий паломник вряд ли
назовет себя туристом... он меньше всего
интересуется многообразием окружающего мира,
и путь к святым местам для него - больше
явление внутренней географии, чем внешней...
( Напутственное слово Соловецким паломникам" )

На жаль. відношу себе до іншої породи "странніков" :

кто из странников "ходит якоже немудрый". Это тот, кто странствует, не имея в виду содействовать спасению души своей, без мысли о Боге, о грехах своих... тот, кто странствует из пустого любопытства, для развлечения, от скуки, по охоте к праздности, по привычке к жизни на чужой счет и по другим недостойным причинам. О да помилует Господь благодатию Своею и этих странников... и да наставит их ими же весть судьбами на путь истины и спасения.
( Поняли, товарісчи ? Так шо їздити в церкві..тьфу в церкву на вєліку ще не значить іскупать велогріхи )

День перший. Висадка на якомусь "Острові"
Ми побували в самій загадковій частині нашої губернії...в самому центрі древлянської землі...все всередині націлилось на чудеса...Чого варто одна висадка з дизеля на неоголошуваній (значить секретній) станції "Острів", де думали доведеться вплав до Великої Землі...і одразу по сходженню..точніш десантуванню з висоти потяга в поколінний сніг почались вони -ЗИМОВІ ЧУДЕСА

1. "Різдвяні потрусини зими"


2. На Різдво підтягуються і легендарні балки та яри Кряжа


3. Мал.Хайча...далеко внизу - Норинськ


4.


5. " Гриб-сніговик"

6. Велосипедні стойки в с.Вел.Кобилин... мабуть тут колись було велике стадо кобил....е...конів. значть..і місцеві значть отак підгорта..е...ну ладно


7. Мал.Кобилин -це вам не маленьке село -тут на міжсільських станціях крутять кіно, прям як у метро у стольному Кийові


8. Новорічні гірлянди...


9. "Шлях в Норинськ" Прям як у давнину....


10. "Останній плацдарм -природа наступає "....Як на мене дуже символічна хвотка


11. В лоні полів - с.Нові Веледники


12. В засніжених ярах потонуло с.Сорокапень -туди ми й зсуваємось


13. На нижньому траверсі ( ) ярів вздовж потічка до СВЯТОЇ КРИНИЧКИ обладнано місця для перепочинку ...якраз моїм косточкам згодились...


День другий. Власне велопілігрімствуєм...курям на сміх
"Бєгі и становись. Становись и бєгі.
Біжи, шоб преуспеть во внешнем мире.
Становись, шоб развиваться во внутрыннем мире."
(Всі Замной)

14. Покій Святих пілігрімів в Божих промінчиках


15. Власне сорокапенькові траверси на святому місці...


16. Незамерзаюче джерельце під СВЯТИМ КОЛОДЯЗЕМ


17. Істинні фотопілігріми ідейно прєдані дєлу -вони затято працюють незважаючи на жостку негоду


18. Капличку над джерелом побудували жителі сусіднього с.Нові Веледники


19. І знову Різдвяні гірлянди...красотісча...правда шота я мрачно накурив..тьфу..накрутив


20. "Сніголки" (с) ...(тіпа зареєстрована назва )


21. З божими силами в нелюдських муках грішно ругаю... вобсчем падаєм в хутор Сирковщина. Хутор достойний повноцінного фотозаїзду ! Але економлячи тут-та-там викладаю тільки одну хвотку...продовження від колєги та розширено вже невдовзі на мокріцц...прочая.ком
" Хутор Сирковщина"


22. "Саньконь" (с)


23. Сумно іронічна історія цієї споруди...спочатку тут хотіли побудувати церкву..потім закинули...вирішили добудувати як пекарню...підвели воду, опалення...потім баню чи то млин..чи то...млін -забув


24. В Пазіку нас дотягують до Вручія..може це й до луччого -в планах була тільки ночівля на околиці - так би не побачили нічного Різдвяного Овруча і його древніх храмів


25. "Снігу повні чаші " ...романтично всьо так в Овручі..ще й пташки в погонах кружляють ( на прикордонній залізничній станції )


26. Храм Св.Василя 12ст в божественних промінчиках . Найдревніша релігіозна споруда в області....Зверніть увагу -власне цей храм - 12 ст., і то умовно-частково... а не...! далі буде,коментар,ісчо вод видєржка із тому "Архітектура УРСР"
 Закрыть спойлер'; } else { this.parentNode.parentNode.getElementsByTagName('div')[1].getElementsByTagName('div')[0].style.display = 'none'; this.innerHTML = ' Открыть спойлер'; }" /> Открыть спойлерВАСИЛЬЕВСКАЯ ЦЕРКОВЬ ВАСИЛЬЕВСКОГО МОНАСТЫРЯ, около 1190, 1909 гг., И МОНАСТЫРСКИЕ СООРУЖЕНИЯ, 1907—1909 том 2, стр.153
гг. (ул. Пролетарская, 2). Васильевская златовер- хая церковь — дворцовая церковь кияэя Рюрика Ростиславича (в крещении Василия). Сооружена на месте деревянной, возведенной по преданию еще князем Владимиром в 997 г. Церковь, видимо, возводил Петр Милонег, придворный зодчий Рюрика Ростиславича. Неоднократно подвергалась разрушениям, после чего отстраивалась. Окончательно разрушена в 1321 г. во время осады города литовским князем Гедими-ном в отместку за упорную оборону горожанами Овруча. В XVI в. среди руин была построена деревянная церковь, которая вскоре сгорела. Следующая деревянная церковь, выстроенная на том же месте, в 1734 г. разобрана по ветхости. После обрушения сводов в 1842 г. от Рюрикова храма остались лишь три апсиды и часть северной стены с аркой. На апсидах и в откосах окон сохранилась первоначальная штукатурка. В 1876 г. у северной стены построена Васильевская часовня, разобранная в начале 1900-х годов. Нынешнее сооружение — результат реставрации 1907—1909 гг., выполненной по проекту архит. А. В. Щусева на основании исследований П. П. Покрышкина (исполнители работ — архитекторы А. А. Веснин и В. Н. Максимов). В 1910 г. А. В. Щусеву было присвоено звание акад. архитектуры за удачную по результатам и оригинальную по методу реставрацию храма в Овруче. Сооружение выполнено в первоначальных формах, однако завершение было ошибочно сделано по типу церквей середины XII в., т. е. с пониженными подпружными арками. Все надежные древние части руин включены в новую кладку без изменений. Купол, две башни и апсиды покрыты свинцовыми листами, основная крыша — листовым железом. Купол позолочен. Вместо деревянных (как в древности) установлены железные связи (для имитации дерева обшиты досками). Кирпич древнего образца изготовлялся на местном заводе. Наново выложены ступени на хоры в башнях. Ход в южной стене сделан по подобию северного, который частично сохранился. Полы уложены на уровне древнего порога и вымощены местным кварцитом. Возле сохранившихся стен уложены древние шиферные плиты. Скобянка выполнена на основании старинных рисунков и образцов. Сооружение четырехстолпное, трех алей дное, крестовокупольное, одноглавое. К западному фасаду примыкают две круглых в плане лестничные башни — уникальное явление для XII в. Башни и апсиды расчленены профилированными вертикальными тягами, а фасады — пучковыми пилястрами сложного профиля и декорированы рядами поребрика и аркатурными поясами. В сооружении использован интересный прием декорации фасадов — инкрустация стен камнями, утопленными в кирпичную кладку и отшлифованными с лицевой поверхности. Этот прием, известный гродненским зодчим, свидетельство связи двух городов на Киевском торговом пути. Вдоль северной и южной стен 153 интерьера сохранились галереи, которые имели оборонное назначение (аналогии в Борисоглебской церкви в г. Гродно). В интерьере памятника сохранились фрагменты древних фресковых росписей, имевших позолоту. В 1910—1911 гг. храм расписан худож. А. П. Блазновым фресками по образцу Новгородской Спасо-Нередицкой церкви. Одну из композиций выполнил худож. Д. С. Стеллецкий. Росписи в графической манере с яркой гаммой красок. В период реставрации при церкви был построен женский Васильевский монастырь, сооружения которого, расположенные на юго-восток от храма, выполнены в формах псковской архитектуры по проекту архит. В. Н. Максимова.


27. Ну тут наше тщеславіє набалувалось )))


28. Двері храма - наче вхід в підземелля
Всі враження вдруг спаскудили листочки тут же про замовлення послуг тіпа " Зняття порчи на один рік". Офіційно від церкви !


29. ...гм..нє -29-тої не буде... ги

30. "Приподнимем занавес за краешек. такая старая..тяжёлая кулиса..." В.С.В. Таїнство в ніч на Різдво


31. Віруюча в променях свічок


32. Центральна катедра


33. Цікаво - голосники чи просто арочні вікна ? в одному описі цього храму читаємо : Мури - до двох ліктів завтовшки - ховали за шаром вапна замуровані горщики та глиняні банки - для акустики. У вікнах замість рам - дубові дошки, а в них по три круглих отвори
фото http://fzm1.boom.ru/aboutme1.html


34. Пам`ятний знак саме конкретній споруді -1000років...чомусь дописують мінімум 200 років...а враховуючи шо після 1300-тих років храм будували заново,з руїн, і не раз.. з нуля.


35. Спасо-Преображенський храм , побудований на місці Ієзуїтського костьолу, який знищили в 30-ті роки радянські анцихристи звиняйте шо кривий


36. Різдвяна ніч на Овручському вокзалі


37. "Был развесёлый розовый восход...и плыл корабль..." В.С.В. Хвотка в Коростені на ожившому мабуть від такого чистого морозного ранку хвотіку...а корабль стояв за спиною і вже відходив....


Вод наші душі й приплили...припілігриміли
Висновок: Місця достойні катання будь-якої погоди..конкретно це святе місце необхідно доповнюючи фотопропілігриміти ще раз..влітку чи що
пысы: Є ідея...замість дєжурних "класс" "молодці"...прочая прохання вказати номер хвотки. яке справив найлучче та антинайлучче враження (текст до уваги не брать). Хто захоче. Не розглядаючи суть..сприймаючи хвотку власними очами та внутрішнім...Мну цікаво
Судячи по кількості цитувань тов.Висоцького..шота намічається..вскорості
Чекаємо доповненнь від колєги по пілігрі..тьфу. тов.Юрій -ваш вихід

[lakmus]

сподобалось найбільше №3, №9, №28. за першими враженнями. ще не знаю чому. №9 - мені знайома - є в тебе літній варіант.
а от №14 я б приховав (мені тоді цікаво - що в №29 ) - нє патаму шо, а так, во ізбежаніє зайвої демагогії. я то з розумінням, але ж є...
хоча у Гоголя "Вій"... там тож нємножко вздремнулось персонажику...

Добавлено (12 Янв 2010, 01:00)
---------------------------------------------
ще №19. чомусь дитинство своє згадав. ні, не тому що мрачне. якісь глибокі спогади.
а фотка дійсно мрачнувата. зроби трохи веселіше...

[MOKRIZZONNI]

№29 будемо вважати технічним браком Всесвіту
№14 не приховається ні за яких умов -це факт, до того ж місце для паломничества...капличка...використовується во благо людини..як от для прихистку..ну як в Карпатах. Чому ні ? Ми ж тихенько та акуратно. тра буде якось у знайомого з Тригірського монастиря уточнить це питання
№19 -елементарно - автоколір в фотошопі +відкат через "Свечение"
складніше -акуратно потаскать ползунки в кривих..там же ж..
Але вона тоді шось втрачає..стає банальною..сучасною яскравою зимовою фоткою ...а так -наче завуальована недопроявлена плівкова..чи шо.

[Egor_Goodman]

мне понравились - 3, 13, 19, 21 и 22
31 вроде красиво технически но что то отторгающие в этой фотке, ну конечно это субъективно.

[Diama]

мне понравилась №13 (патаму шо с текстом знакомым! (шучу), и №34 - это с первого раза. а со второго - еще № 25. только как-то он совсем затуманенный такой...