Ранок першого дня почався сюрпризами…я і моя половинка запізнилися на дизель до Коростеня…нам не вистачило хвилини…Я поставився до цього спокійно, не трагедія, попередив інших учасників подорожі, що зустрінемось вже в Коростені, там нам чекати 1,5 години наступної тяги…
Не поспішаючи, повернулися додому, завантажилися у Джазомобіль, попили ще чаїв вдома і поїхали спокійно на Коростень…час пройшов непомітно…дорогою домовився з братом, щоб забрав авто до Лугин(там у мене батьки), щоб він не стояв три дні на залізничному вокзалі колись «славетного» міста Коростень…
…Вокзал…купуємо квитки до Ігнатполя, зустрічаємо вело банду і ніжимося під ранковими променями на пероні…
Дизель…людей не багато, без штовханини грузимось…їхати хвилин сорок, хтось одразу дістає бутери…їсти…їсти…
…Контролер…мої квитки…Антохіни квитки…оп-па! Їдемо до Ігнатполя, а квитки у Антошкіна і компаньйонів до Лугин(так взяли з Житомира)…зовсім на іншу тягу…спочатку контролер почала «ви не туди їдете!не туди сіли!» на що отримала спокійну відповідь «…туди…квитки трохи не ті…» вона наполягала оплатити проїзд, але Антоніо з притаманною йому краснорєчівостю твердо стояв на своєму , що вже оплатив, вартість однакова, грошей більш нема….і бла-бла-бла…Її трохи попустило і вона пішла далі… щоби потім повернутися!
…А ми вже в тамбурі, чекаємо своєї зупинки, ввічливо відповіли, що «Вже виходимо!»…погодившись зі своїм безвихідним положенням, вона нас відпустила…
Ігнатпіль…Сонце світить, пригріває, загружаємо трек для контролю і рушаємо назустріч новим враженням…
Ігнатпольський кар’єр…нічим особливим не вразив…далі дорога відсів…в самих селах асфальт, дістав шийся їм в «нагороду» від Чорнобиля…
…Відсів…бруківка..Поодинока вібілена дерев’яна хатинка обабіч дороги…нікого не видно…с.Млини…колись їх тут було…
…Знову бруківка…їдемо обабіч…сонечко гріє, колеса крутяться…у повітрі все наповнене пухом…заскакуємо у с.Повч поповнити запаси води, місцева жіночка вже думала чим би нас нагодувати…але ми здоволилися прохолодною водою…
Стаємо в сосновому ліску на обід-перекус-перепочинок…десь неподалік ріжуть ліс, палять багаття і дим укутує нас…сон-дренаж…не розслаблятися! – у нас сьогодні самий ударний день! Підйом!...підкатує чолов’яга на Мінчаку, представився лісником, запитав чи все у нас добре і якщо якісь проблеми, то звертатися до нього…
Далі в путь…бруківка…калюжі…пух…добре, що перед цим декілька днів тут йшов дощ і його трохи прибило та й пісок під трамбувало…
…Бруківка, відсів…Липники зустрічають малим козенятами…повертаємо на с.Мощаницю…точніше, колись було село, вже зняте з адміністративного обліку…жодної будівлі…жодної людини…все вже давно поросло…природа забирає все назад…тільки квітучі садові дерева нагадують про колишнє і застерігають на майбутнє…гранітний обеліск на могилі села… сумно…. взагалі тут багато таких омертвілих сіл, доживають свого віку… Ідемо на площадку, де колись стояли ракети…ті самі…тут ще трохи вціліло, зайняті під склади пиломатеріалів, картоплі і ще чогось…трохи розвалин колишньої міці…лісовою ґрунтовкою повертаємось на основний маршрут…
…Знову бруківка… зад трохи нагадує про себе, але дика природа навкруги, сонце-вітер-болота і відсутність мобільного піднімають настрій!
…Бетонка…ще одна База, яка на карті позначена «пионерлагерь»…розвалини…бетонка…велика калюжа…і знову бруківка…
…Вкручуємо…сонце потоху сідає і стає прохолодніше…дорога пролягає через насип…праворуч-ліворуч болота, розливи, канали…
с.Переброди…з дитинства пам’ятаю плесо річки, що розливається посеред села з піщаними берегами…і мошку…вона вже тут пішла… Завертаємо набрати води на вечерю/сніданок(як потім виявилось недаремно, бо джерело на озері "вмерло"), а Віктор заскакує на одне подвір’я передати фото діду з минулої поїздки…а у того Діда та й День народження! … Ще раз сфотографувалися…і у путь…тут лишилося якихось…км до озера, де стаємо на ночівлю…
…Бетонка…з під колес…як на поїзді…сонце вже падає за дерева…все більше знайомих місць…але водночас незнайомих…тут заросло, тут вирізали, тут молода посадка…моє і не моє…
…Озеро…
зустрічаю тут свою однокласницю…пару фото…стаємо на ночівлю, багаття, вечеря
сало…салат від Антошкіна з кульбаб, суп, чай, печиво…жарти…сон…