- 27 квітня 2009, 16:06
#2060
25-26 квітня. Загальний пробіг "від дому до дому" 225 км
1 день. Коростень-Берестовець-Гута-Ксаверська-Велика Фосня-Овруч-кряж-Збраньки (132 км)
2 день Норинськ-Мощаниця-Липники-Лугини-Коростень (93 км)
Два прокола, зламане заднє крило, обгорівші на сонці руки… І море позитиву
Так як на моє запрошення покататися на вихідні з ночівкою ніхто не відповів – поїхав соло.
В порядку експерименту вирішив відмовитися від вело баула - максимально облегшити своє спорядження. Все, що взяв, вмістилося в невеликому рюкзаку. Правда, з метою економії об’єму взяв літній спальник. Переживав, що змерзну, та вдягнув на ніч все що мав – терпимо. З лишніх речей виявилась кружка , яка мала ще служити за казанка, але якою я ніразу не скористався. А от з того, що наступного разу обов’язково прихоплю – масло для змащування цепки, бо після переходу вбрід річки та блукання болотом трохи дратувало скрипіння.
Щодо блукання – то таки було два рази. Причина - порушено головне правило – їхати треба не тими дорогами, що «правильні» на карті, а тими, що краще наїзджені. Коли ж полінувався повертатися – зрізав напряму за компасом лісом, обдираючи ноги, руки, або чавкаючи болотом.
Перший день був дуже цікавим. В лісі натрапив на невелике озерце. Поки підходив ближче, сполохав диких качок. Сів біля води тихо – вирішив почекати поки позлітаються назад, щоб сфотографувати. Коли чую щось мекає – ну , думаю, що за «глюки». Аж раптом бачу – іншим берегом косулі гуляють. Ну повний Фен-Шуй.
Ось такий собі «футуристичний» об’єктик. «Ацкая піч».
Придивіться уважно до цієї фото. Древні будівельні традиції і сучасні технології – в ногу з часом. В зрубі - металопластикове вікно. А на іншому супутникова антена.
В селі Велика Фосня завітав до цілющого джерела біля якого знаходяться камені з відбитками слідів Божої Матері (за легендою). На цьому місці побудовано капличку – камені знаходяться прямо вкапличці. Як і всі легенди, ця теж має декілька версій. За однією з них в цьому місці являвся колись образ Божої Матері, що молилась. Згодом з’явилися сліди там на каменях. А джерело стало цілющим.
В Овручі ненадовго завітав до Свято-Василівського храму (XII століття), поруч з яким знаходится монастир. Далі – «в гори» - на Словечансько-Овручський кряж. Трохи покатавшись по кряжу, там і заночував недалеко від села Збраньки. До покинутої шахти їхати полінувався, бо вже був там колись.
Другий день був не такий насичений. Відвідав вже неіснуючий хутір Мощаниця. Дивне ввідчуття, коли ходиш вулицями, а від садиб вже майже нічого не лишилося. А от в старому дерев’яному колодязі вода ще є (щоправда, для пиття не пригодна).
Заїхав на бувшу військову базу. Не зовсім розкрадена – мабуть якась агрофірма використовує часково ангари під зберігання техніки та врожаїв. Покрутився по території – нічого особливого.
Ото все що я брав з собою. Реально можна їздити багатоденні походи. Щоправда не взимку.
1 день. Коростень-Берестовець-Гута-Ксаверська-Велика Фосня-Овруч-кряж-Збраньки (132 км)
2 день Норинськ-Мощаниця-Липники-Лугини-Коростень (93 км)
Два прокола, зламане заднє крило, обгорівші на сонці руки… І море позитиву
Так як на моє запрошення покататися на вихідні з ночівкою ніхто не відповів – поїхав соло.
В порядку експерименту вирішив відмовитися від вело баула - максимально облегшити своє спорядження. Все, що взяв, вмістилося в невеликому рюкзаку. Правда, з метою економії об’єму взяв літній спальник. Переживав, що змерзну, та вдягнув на ніч все що мав – терпимо. З лишніх речей виявилась кружка , яка мала ще служити за казанка, але якою я ніразу не скористався. А от з того, що наступного разу обов’язково прихоплю – масло для змащування цепки, бо після переходу вбрід річки та блукання болотом трохи дратувало скрипіння.
Щодо блукання – то таки було два рази. Причина - порушено головне правило – їхати треба не тими дорогами, що «правильні» на карті, а тими, що краще наїзджені. Коли ж полінувався повертатися – зрізав напряму за компасом лісом, обдираючи ноги, руки, або чавкаючи болотом.
Перший день був дуже цікавим. В лісі натрапив на невелике озерце. Поки підходив ближче, сполохав диких качок. Сів біля води тихо – вирішив почекати поки позлітаються назад, щоб сфотографувати. Коли чую щось мекає – ну , думаю, що за «глюки». Аж раптом бачу – іншим берегом косулі гуляють. Ну повний Фен-Шуй.
Ось такий собі «футуристичний» об’єктик. «Ацкая піч».
Придивіться уважно до цієї фото. Древні будівельні традиції і сучасні технології – в ногу з часом. В зрубі - металопластикове вікно. А на іншому супутникова антена.
В селі Велика Фосня завітав до цілющого джерела біля якого знаходяться камені з відбитками слідів Божої Матері (за легендою). На цьому місці побудовано капличку – камені знаходяться прямо вкапличці. Як і всі легенди, ця теж має декілька версій. За однією з них в цьому місці являвся колись образ Божої Матері, що молилась. Згодом з’явилися сліди там на каменях. А джерело стало цілющим.
В Овручі ненадовго завітав до Свято-Василівського храму (XII століття), поруч з яким знаходится монастир. Далі – «в гори» - на Словечансько-Овручський кряж. Трохи покатавшись по кряжу, там і заночував недалеко від села Збраньки. До покинутої шахти їхати полінувався, бо вже був там колись.
Другий день був не такий насичений. Відвідав вже неіснуючий хутір Мощаниця. Дивне ввідчуття, коли ходиш вулицями, а від садиб вже майже нічого не лишилося. А от в старому дерев’яному колодязі вода ще є (щоправда, для пиття не пригодна).
Заїхав на бувшу військову базу. Не зовсім розкрадена – мабуть якась агрофірма використовує часково ангари під зберігання техніки та врожаїв. Покрутився по території – нічого особливого.
Ото все що я брав з собою. Реально можна їздити багатоденні походи. Щоправда не взимку.
