ВелоЖитомир

[jazzec]

жизнь так коротка...

так...але сьогодні вона стала трішечки довша...на один яскравий сонячний день...знайомство з приємними відкритими людьми...проблиски сонця через зелене листя дерев...піски...лісові стежки, перепоясані кореневищами дерев... смак поту на губах...важке дихання...скажене калатання серця, а потім...легкий шум прибою прісного моря...запах багаття на сосновій ялиці...морозиво на пероні...розмови у тамбурі...і тихе колихання вагону під ритмічні звуки колес...

фото...багато...повторюються....нема коли відібрати...