Дуже пізднє прибуття електрички, і як результат старт в 15:00 з м.Рівне, а на слідуючий день потяг з Острога в 16:00. Тож ми мали добу на всі замки-фортеці та інше, 200км і 1600м набору висоти. І хоча на огляд кожнї локації у нас пішло не більше години, власне враження від побаченого ми склали. І особисто в мене воно дуже різниться від того що читав в інтернет-відгуках. До прикладу, Дубненський замок. Так відреставрований, так чистенько, доглянуто, але весь час не покидало відчуття, що знаходишся в якомусь готельно-ресторанному комплексі. Може просто то весілля, з музиками-танцями-об'їданцями, на території памятки архітектури, посприяли такому враженню, може магнітні бурі... Ми навіть з нареченим сфоткались
Або замок в Кременці. Майже повністю зруйнований, але дуже велично виглядає зі сторони, наповнений такою глибокою історією, що коли читаєш то хочеться потрапить туди і уявить тих людей ту атмосферу, відчуть важкий топіт копит по землі від лицарських коней. І от ми тут... і от зараз спливе перед очами історія... і опа! Сплива перед очами забуханий охоронник, на території купа машин, сцена, зона фаст-фуд, столикі, пляшки-бумажки і прочіі прєлєсті масової попойки. О, курва! Та це фестиваль "Бона" завітав на місце де вершилась історія краю, де мужні предки кровью здобули славу "нескореного замку". Возрадуйся молодь, вхід 50грн, і як казав несвіжий сек'юріті: "Скільки живу, такого не бачив! Дарма не приїхали раніше". Блін, та я не за тим сюди їхав! Масовим попоїщем під зорями, і концертом, я міг "насолодитися" залишившись вдома на день міста. Загалом місце класне, атмосферне і пейзажі навкруги неймовірні, і я ще обов'язково повернусь, щоб побути там, але тільки без фестивалів усяких.
І тільки Тараканівський форт, напівзруйнований, зарісший кущами і нікому не потрібний, дав ті відчуття глибокої історії за якими і вирушили ми в цей crazymarafon. Шкода тільки дуже мало часу присвятили ми йому, почало темніть, потрібно як мінімум пів дня щоб осягнуть його масштаб і призначення.
З висоти замкової гори в Кременці, облизнулися на Почаївську Лавру. Була думка зранечку, хоть одним глазком... Ех! Але доплюсовать до майбутних 150км в цей день, ще 36, мало радувало і на електричку точно запізнились би. Ну нічого, Почаїв вже стоїть в календарі на наступний рік.
Не все вдалося, два дуже цікавих місця прийшлося оминуть, знов таки за браком часу, все ж таки осінь і день на багато коротший, а планувався маршрут ще півтора місяці тому, то ж не дивно. Вцілому, дуже класна вийшла покатенька. Добряче укаталися, побачили купу цікавого, набралися власних вражень від досить попсових місць, ну і ще на крапельку привідкрили для себе власну країну.
Світлини будуть трошки згодом, ще не все відсортовано і оброблено.