[20.05] Брєвєт 200км.
ПовідомленняДодано:21 травня 2017, 13:58
Звіт постфактум, оскільки покатенька була спонтанною та і сенсу анонсувать таке не бачу, навряд чи знайшлись би бажаючі. Але вирішив написать, може все ж когось зацікавить такій формат, та і тем таких на форумі давно не було, то ж для різноманітності не завадить 
Нав'язлива думка проїхать на час найменший з супермарафонів засіла давно, але все відкладав, хотілось якось підготуватись, фізично, морально, технічно... Та ось, стався дуже напружений і нервовий робочий тиждень і що б не виплеснути той весь негатив на близьких, не придумав нічого кращого а ніж вальнуть в Н.Волинський і назад. Нічого не підготовлено, але головне настрой. З ранку парафіню цеп, міняю покри на сліки і їду до Тараса, щоб накачать ножним насосом колеса (преста), бо своїм ручним 7 бар. вдуть не реально. В підсумку, стартанув аж в 10:20. Погода шик, настрій бойовий, до Новограда докрутив посвистуючи з середньою 26 км/год. Ціль, по часу, була виїхать з 10 годин, і дивлячись на свій темп, вже був впевнений що вкладуся. Ага! Не кажи гоп... Новоград об'їхав по об'їздній, що б накрутить кілометраж, потім майже годину повештав містом і вирушив назад. І ось тут почалася спарта! Зірвавшийся після обіду вітер, був зустрічний-боковий з поривами такої сили що здавалося можна на нього прилягти. Але настрій був ще бойовіший ніж перед стартом, тому я змирився і вкручував, хоча темп дуже впав і сил відбирало не мало. Криза настала десь після 130км. Їжу я розрахував правильно, тому "заголодання" не було, просто м'язи відмовлялися більше боротися з вітром і до того ж почало боліти ніби все тіло. Вирішив зробить паузу подовше і відпочить на невеличкому ставочку. Далі поїхалось веселіше, але все одно не легко, вітер все не вчухав. Друге дихання почало відкриватися в районі 150км. І тільки но я почав розкручуватися і все ще надіятися вкластися в 10 годин, як почався дощ, якого по прогнозам бути не повинно. Сиджу на зупинці, за 30км від міста і чекаю поки скінчиться, бо намокнуть, враховуючи що різко похолодало, не хочеться. І навіть після того як ляпать перестало, їхать не можу, крила я зняв, а слікі закідують аж на голову, при чому не тільки ззаду а і спереду. Знов сиджу чекаю покі трохі стіче. Потім зрозумів що то марна справа, плюнув і попер. Причому поїхалося так, ніби тільки з дому, вже нічого не боліло і сили прямо перли з мене. Вітер, після дощу, зразу зник і швидкість виросла так, що забракло зірок. Ось на цьому адреналіні долетів до міста і враження таке що проїхав би ще сотку.
В підсумку: 193км, час 10год. 40хв. Якщо врахувати перечікування дощу і екскурсію по Новограду, майже годину, то результатом я задоволений. Чесно кажучи, було легше ніж я очікував. Тому маю бажання повторити, але більш складнішим і цікавішим маршрутом. А на то мість, маю нову нав'язливу ідею - брєвєт 300км.
Може когось зацікавило і з'явилось бажання, стучіть-пишіть, обговоримо і поїдем
Трошкі фоток: https://goo.gl/photos/keCMcT5XaVLQCwLYA
Нав'язлива думка проїхать на час найменший з супермарафонів засіла давно, але все відкладав, хотілось якось підготуватись, фізично, морально, технічно... Та ось, стався дуже напружений і нервовий робочий тиждень і що б не виплеснути той весь негатив на близьких, не придумав нічого кращого а ніж вальнуть в Н.Волинський і назад. Нічого не підготовлено, але головне настрой. З ранку парафіню цеп, міняю покри на сліки і їду до Тараса, щоб накачать ножним насосом колеса (преста), бо своїм ручним 7 бар. вдуть не реально. В підсумку, стартанув аж в 10:20. Погода шик, настрій бойовий, до Новограда докрутив посвистуючи з середньою 26 км/год. Ціль, по часу, була виїхать з 10 годин, і дивлячись на свій темп, вже був впевнений що вкладуся. Ага! Не кажи гоп... Новоград об'їхав по об'їздній, що б накрутить кілометраж, потім майже годину повештав містом і вирушив назад. І ось тут почалася спарта! Зірвавшийся після обіду вітер, був зустрічний-боковий з поривами такої сили що здавалося можна на нього прилягти. Але настрій був ще бойовіший ніж перед стартом, тому я змирився і вкручував, хоча темп дуже впав і сил відбирало не мало. Криза настала десь після 130км. Їжу я розрахував правильно, тому "заголодання" не було, просто м'язи відмовлялися більше боротися з вітром і до того ж почало боліти ніби все тіло. Вирішив зробить паузу подовше і відпочить на невеличкому ставочку. Далі поїхалось веселіше, але все одно не легко, вітер все не вчухав. Друге дихання почало відкриватися в районі 150км. І тільки но я почав розкручуватися і все ще надіятися вкластися в 10 годин, як почався дощ, якого по прогнозам бути не повинно. Сиджу на зупинці, за 30км від міста і чекаю поки скінчиться, бо намокнуть, враховуючи що різко похолодало, не хочеться. І навіть після того як ляпать перестало, їхать не можу, крила я зняв, а слікі закідують аж на голову, при чому не тільки ззаду а і спереду. Знов сиджу чекаю покі трохі стіче. Потім зрозумів що то марна справа, плюнув і попер. Причому поїхалося так, ніби тільки з дому, вже нічого не боліло і сили прямо перли з мене. Вітер, після дощу, зразу зник і швидкість виросла так, що забракло зірок. Ось на цьому адреналіні долетів до міста і враження таке що проїхав би ще сотку.
В підсумку: 193км, час 10год. 40хв. Якщо врахувати перечікування дощу і екскурсію по Новограду, майже годину, то результатом я задоволений. Чесно кажучи, було легше ніж я очікував. Тому маю бажання повторити, але більш складнішим і цікавішим маршрутом. А на то мість, маю нову нав'язливу ідею - брєвєт 300км.
Може когось зацікавило і з'явилось бажання, стучіть-пишіть, обговоримо і поїдем
Трошкі фоток: https://goo.gl/photos/keCMcT5XaVLQCwLYA
