ВелоЖитомир

форум велосипедистів м.Житомира

  • Аватар користувача
  • Аватар користувача
  • Аватар користувача
  • Аватар користувача
  • Аватар користувача
  • Аватар користувача
  • Аватар користувача
  • Аватар користувача
#17422
"Вертокиївщина -це не просто село
Цілий край в моїй безхмарній юності..."
Уривок з мойого віршика "Вертокиївщина"

Ітак.Отаке.
Як і годиться щирому сину цієї землі хоч раз на рік треба ж з`їздити до своїх селян
Ну вод, в село я урочисто прибув отієї суботи в кортежі із місцевих собак з їхнім же й завиванням та під суворим наглядом сусідських вєсталок, які вже й забули як я вигляда але навсєгда запомнять як я їх доводив до "бєлого калєнія" із своїми партизанами,ну то такоє
Вибираючись на горбик до рідного обійстя я вже уявляв як воно чекає мене,оповите квіточковими лабіринтами та дошковими завалами незакінченого сольного проекту "Мій сарай..."...ну то такоє...
І ось, вже виринають в квіточках вікна із фігурним цеглуванням і фотік радісно причмокує затвором


А вулиця то яка -вулиця Миру! І номер як пісня, а ноти йому -квіти...вони радісно розгортаються назустріч мені
...ну і я підспівую серійною зйомкою...трохи вітряно-в одному кадрі вони є -в другому вже мій любопитний носик..та як же це так це оце,га ?


Я так давно тут не був, шо мене одразу завалило хвілософськими шЫдеврами,ну...в отмєстку. чи шо. Ви тіко взгляніть, я їх просто поправив та кут вибрав - і ось я вже ридаю -як все змінилось,мабуть і я так постарів
Еволюція


На дроті поруч висіла дуже грусна хвотка...тьху..тобто це я її там підгледів...Але не можу зрозуміти, з чим вона асоціюється -шось одиноке в одному місці й плаче...але глянемо трохи далі та ближче -воно вже тісно сплетено в групі -і їм свєтло та карашо..але хвотка все одно грусна


ААА...Яке яскраве протистояння мертвого і живого. Мертві штахети вишколені людиною в глупий ряд - вони безликі в тім ряду але вод їм протистоїть опущена божественною природою гнучка зелена гілочка, де всі листочки вродь тож вистроєні - але вони такі живі,красіві та неповторні! Йа плакаль Прохання защитать шЫдевром!


Так, товарісчі тунейадці..оце значть таке - ото за ними значть,за дошками, ходять слухи шо нібито хтось десь там та колись шось казав шо вродь як ніби фріци шота тудита закопали... Кажу точніше -площа копу - 20кв.м., можу дати письмову згоду на коп в означених межах та не глибше 70см..а то шота в мене на отой сарай ніяк руки до лопати не дійдуть. а оце може з кванотехнологіями ми його й зафундуємо...ще й ви якогось цвяха нариєте


Урочиста частина прийому мене моїми селянами закінчилась, на мене вдягнули якесь рядно і випхали на город...тут,стоячи на гарбузі я вимовив завчасно заготоване звернення до селян "Про роль та значущість творчості мене для розвитку селян на селянщині" і почав гасати з хвотіком по городу. Отакий я шкєт


В деяких закутках городу були насипані справжні шЫдеври що свідчили про високий рівень культури праці селян на землі....
"А яблук як гною" (с) красіво-омєрзітєльна хвотка -прада?


Поруч плачуть грядочки капусти та так красіво плачуть шо хочеться з тих листочків напитися


З городу тихенько під свист грудок землі шо летить від моїх рідненьких селян переношу свою просвітницьку діяльність в садочок. І знов мене зустрічає символічна груснота - наче букет квітів на стовпі десь понад дорогою...канєшна роль букету квітів на себе бере оця червоноока українська сльоза -калинонька


А квіти на тій землі як дерева -я ледве дотягуюсь от до цієї жоржини,напр., Згадую здихотні чахлики на фонтані біля себе...оце в селі все в натуральну величину,настоясче -а в городі -все побудоване)))


Просто красівий хід наперекір всьому,мну нра...


В садочку голосно пострілюють горіхи, на їх фоні й канонада з городу поступово затихає -блимаю -селяни перебираються на інший плацдарм - наш город №2 край села.Йомаё Та скіко ж тих городів вони собі нарізали. Я ж усі не перехвоткаю... але сказав шо счаз під`їду
Тим часом в спустілій садибі вивалюю все ними нажите і хвоткаю .Ужасно ,прада? Я ніколи не вмів городину хвоткать(. Кста, а кошики -це мій дід плете...красіво,прада?


Потому й поїхав на творчу знімальну площадку №2,шо край села.
Тппрррр.Ледве скочив...ішь ти, скажена коняка, ще тіко городи не виорювала Тутечки її й стреножую велозамком....


І вод,ну я і возліг.Карашоо.о..о Але й лежачи лежнем тож не забуваю про свою важку просвітницьку діяльність... потроху готую репризи до своєї промови,але після першої ж доводиться тікати...кажись то було шота отаке:
"Дорогії мої селяни, зі скорботою на очах подивляюсь у ваш бік-довгий ряд клумків шо б`є вам поклони будуть вам сьогодні замість мене розвагою.Важка доля заготована вам, мої ви рідні, щонайменше на сьогодні-а може й до ранку якшо я не прокинусь...ААаа...ааа... "
Вобсчем, оскіко я лежав всім такий рідний,щирий та відкритий то тут же й зазнав віроломного нападу качанними снарядами. Ну це ж нечесно,млін...



Тим часом з качанних бастіонів хвоткаю майбутні трофеї...мням-мням... Буде шо лускать взимку за пічкою ( по-нашому-за компутером)


Пробираюсь в тил..Ухтижка. А шо ж єнто такоє,га?
Три в одному: гарбуза-качан-груша
Скушно мабуть оцим селянам -вод і садять всяку хр... е..е..пустодрєбєдєнь


На городі провожу науково-дослідницькі паралелі: город-життя,городина-людина
Оця товстенька пишна гарбуза як відкормлений генерал. і навкруги все отаке зелененьке ніби невзначай отак до нього тягнеться, підсмоктується...


А оцей,солдатік,іздох. Сіромашний...і все навкруги засіромашило, ото як смерть пройшла....


Аж ось такий невзрачний патичок витикається... але ж вглядіться,яка величезна суть ,глибина всього життя закладена в ньому! Та тут мене знаходять діла земнії у вигляді нудотства пана Юрія з далекого ВелоЖитомира стосовно якихось там благ для тєла ...ледве вирвався з його опут до своєї значущої праці
Розшифровка: Червоний ,здоровий патичок ріс собі й ріс (фотка під кутом), та ось став чахнути,десь швиденько одружився та незадовго як згорів від якоїсь хвороби пустив по собі у світ дитинча -отой паросток, і тепер він цвіте та продовжує (паралельно патичку) справу батька...я млію..оце красота..це ж в природі всюди отак -ви тіко вглядіться !!!


Трохи помлівши вирішив і я шось по собі залишити на цьому городі ...ага, взяв у руки якесь знаряддя праці...вгледівся -ага,коса, ну неважно...схватив я цю косу і почав неважно шо косить))) Аж не тут то було....отакий я шкєт
"Найшла коса на камінь"


Під прості селянські слова мене урочисто..м...я..попросили на інший край села.."шо і требовалось доказать" теперечки я від душі поблукаю своїм обійстячком,тьху..садибою,вод,так красівше.
Деякі прєлєсті нашої "садиби"


Ну а власне хата -ізначально дерев`яна..нє-нє...без претензій на пам`ятку дерев`яної архікультури, але там навсєгда настрій дрєвності, щонайменше епохи тов.Леніна


Тсс.с...а тепер саме інтєрєсне і ужасне! Ми полізимо на горище! Сучасні мої селяни й по сьогодні туди не суються,бо помнять як я з братом ще в рожевому децтві понаставляв там разних приколів..і ходють чутки і множаться...хоч ті приколи дааавно вже або шо або погнили( ну наприклад забиті в балки та глиняну підлогу горища дерев`яні гвіздки,тіпа колків)
І вод я вже перед...а.аа...ааа...перед дубовою драбиною, шо своїм древнім видов відлякає й мертвого...руки трясуться,драбина дріботить...але я лізу...і даж доліз-відчиняю..шота сипеться...скрипить..аАаА..Аа.а....


Фух,вродь заліз
Оце такий привітний вхід: шибко любопитним прихожанам на зхрещених костях їх попередників
випалено прєвєдствіє "МИР ВХОДЯЩЕМУ", тіко по-фашистськи -шоб не злякались зарання
Ги-ги..отакий я шкєт


Сунусь глибше, навпомацки, витягую руки. шота..шо..шо ж це...аАаА...ААААААА віддайте мої руки....АаАаААА...ааААА...мамочки, заберіть мене назад !!! Витягніть мене хтось. аааа.спрути....ААААА,де ліхтарик,телефон -блимнути,злякати його і втікти...Десь шарю -БЛИМ
ААААААА,шо єнто такоє!!!!
ТЬху, провод,просто провод...це ми з братом накрутили -колишня пастка -нині не діюча,законсервована у власному павутинні


Серце стучить...нє-барабанить! Тіко шота марш той збоїть...сунусь далі, потроху. пригнувшись тут главне сильно не любопитствувать пальцями - бо тіпа так невзначай може й відтяти їх...і ісчо ( шибко важно!)сильно не розгинатись та не махати руками -не в себе вдома,товарісч ! І ісчо...ги..але всіх сікретів я вам не розкрию (сам не помню)
Вод вже й світло..вод..аАаАА..ааааа...тьху.Троха не подумав шо це ступка Баби-Йожки )))
Всміхнувся,полегшало... на радостях обперся об стовп,думав шо обперся -"тіпастовп" впав,на голову посипалась якась труха, заштиняло мишами ...тьху...так і крякнути мона від остраху....


А он і збоку мабуть її помело..ги-ги...Дерев`яне,настоясче! Насправді це лопата для випічки хліба, отакий хліб раньше був -як засадиш жменьку в пічку - то така буханка вилізе - ледве на лопату влазе.хоч всю вулицю корми..патамушо настоясче все було,натуральне, а зараз вже й хліб ненаTRUEальний, його даж миші не жруть -бо дохнуть(((


О,памнять по бабці...нє, вона не лісапедила - бо то єсть колесо від ткацького станка - мої із льна ткали полотно і дальше там.Раньше більш шота детальок від нього було


Шо, розслабились,розплакались отам,розчулились про ранішньо-колишню настоясчість?
А натє вам страшилок !!!! ААаааааАА...ААААА...ааа...Ще одна пастка. на щастя тож не діюча...шкода, такий механізм завмер, та такий геній пропав в мені ))))


Колись тут багато боїв точилось. на цьому горищі. Від сусідських вєсталок в нас самим страшним ружжом була "плювачка" довжиною метра з три,десь. з пластикової трубки для проводки. З горішніх круглих віконець ми систематично партизанили, аж поки якась паскуда нас не здала,тоді нас зсікли начорно Тут всєгда було страшно даж вдень.Але самим страшним маршрутом був маршрут з горища на горишній дах ганку повз кубло пчОл .Колись я їх виявив випадково,коли перелазив у ворожий тил, вони тіко тут закріпились на крайньому форпості під балкою...там дуже тісно- виходить тіко лізти...ну і вод..оце лізу і кричу "Вовка, я пчОл нашОл! Давай викурим їх" На той момент я думав шо це я їх знайшов ну і я буду викурювать, але судячи із розвитку подій це вони мене знайшли, ну і викурили і так шо аж навсєгда, а вперші дні шо аж дуже боляче В подальшому ми поруч хоч і лазили, але не шибко-то поруч ,і в крайньому випадку, і на времня, і в повному снаряжі ...Отаке було дєцтво...Отакий я був шкєт

Стою, оглядаюсь, у мене нюх, вобсче -і шота мені не понравилась ота купка сіна....якась вона ... тут главне не руками її...тут главне(штрикаю її дошкою а сам сховався за пічною трубою)..тут главне по чуть-чуть і в протівогазі, чуть-шо.....тьху...все норм -це пастка-пустишка
Переді мною представ мій перший фотошоп! Мануальний(ручний , тоість), аппаратний а не програмний! Скіко ж ми на ньому з братом фотобумаги перевели своїми шЫдеврами


А шо ви думали, я одразу став геніальним фотомитцьом..е...митцом..тьху, фотогенієм, вобсчем, яким я оце прикидаюсь отут та счаз ?
Нє! Роки важкої фізичної праці на оцих станках, кілька пожеж, кілька потопів(вже в Житомирі я продовжив свій нестримний творчий шлях) Створили свою власну фотолабораторію яку невдовзі ж і спалили, точніш..ну...ну.. у фіксажа не з тих папірос є така властивість...кх... вибухати. І ото рештки значть валяються тепер А гляньте яка бомбова лабораторія була у мене на кухні.Шота даж печаталось в групіровкє журналів Рашен Єралашен


Ну вродь тіпа невзначай похвасталсо риємо дальше...здаля риємо, канєшно.Фуух...це не пастка на мєдвєдов -це фоторамки, ми виривали сімейні хвотки та в готові таким чином рамки засовували свої шЫдеври а оту -трошки не квадратну та не сильно то й круглу я сам зліпив,красіво,прада? Отакий я був шкєт


Риємо далі. але я вже все ближче і ближче..я шота чую.....ага ! Я ж знав шо тут десь колись був схрон ! Є,рідненька значть не зря оце постарів отут на півгода...не зря, братци...шота мені підказує,шо свято сьодні буде! Святу бути!


На цій повчально-виховній хвотці я з вами просчаюсь бо у мене попереду свято, я ось і його портрет


пысы: ота скромна чекушка в реалі була пуста і вже стопіццот років, а я просто її вирив походу.
пысы2: всі урочистості відзняті вельми специфічної лінзою -малим фіксанутим телевіком 75мм ЄФР -це єдине шо завалялось в фотосумці і це зумовило важкість зйомки багатьох сюжетів і троха не половина є панорами(((. На щастя я приїхав зі штативом.Ширококутний штатнік забувсь вдома.Ніколи не думав шо мона цілий день і даже Шота хвоткать телевіком,хай і малим( по фокусному)
#17427
Павел, хорошие фото.. а большинство просто отличные. Сюжет, композиция, перспектива, свет и тень, глубина резкости - все присутствует от общего к деталям. Наверняка есть фото-сайт, оставь ссылочку для просмотра ценителям и любителям сего дела
#17443
обналичивая личку, повторюсь..

Quote (Yuri)200?\'200px\':\'\'+(this.scrollHeight+5)+\'px\');"> MOKRIZZONNI, молодець, не пропустив повз серце наітіє, душевні хвотки получились! хоть я й намагався всіма силами помішать ..
хоч хотів розпрощатись, як взнав що саме в процесі, але ж Вас не зупинити тоді було
#17460
Вау)) Чудово... дуже талановито..
Крім того, захоплення фото можна ж перетворити на дуже непоганий дохід.. Один мій знайомий, так само зїздивши до села, закинув свої фотки на http://www.shutterstock.com/ Там лише одну фотку курки з курчатами вже кілька сотень разів купили..
long long title how many chars? lets see 123 ok more? yes 60

We have created lots of YouTube videos just so you can achieve [...]

Another post test yes yes yes or no, maybe ni? :-/

The best flat phpBB theme around. Period. Fine craftmanship and [...]

Do you need a super MOD? Well here it is. chew on this

All you need is right here. Content tag, SEO, listing, Pizza and spaghetti [...]

Lasagna on me this time ok? I got plenty of cash

this should be fantastic. but what about links,images, bbcodes etc etc? [...]

Пропускаєш покатушки та інші велоподії?! - SMS-інформування!