Вікс, тобі зачод по-любому за СМС, шо було в тексті. не наю -не бачив, Так Кван сказав .......але то пусте...як такої інфи не було -не важно..тим більш шо на площу ніхто не поїхав...значть не був дезорієнтований.
Фінішувала п`ята ювілейна естафета вознесенням всіх прапорів на Дніпром, в Києві....
Прапор житомира відрізнівся тим, шо всі інші розпрамлялись вітром, бо були з нейлону....наш судячи із тканиин був тіпа БРЕЗЕНТОВИЙ !!!
Один такий від всіх областей вісів мертво на шаленому вітрі .Тобто прапору Житомира так ніхто і не бачив - вісіло дрєвко з якоюсь рядниною !!!!!!!!! ......Я даж попросив одного лісапєдіста розтягнуть нашу ряднину....шоб схвоткать
Була даж лотерея..багато призів між учасниками естафети.......м`яч підписаний ведусчими хвутболістами Збірної України з футболу !!! велофутболка в якій їхав сам ЯРОСЛАВ ПОПОВИЧ, права рука Залізного Ленса ( той шо Армстронг) та підписана ним же !!!!!!!! ...Виграв якийсь хлоп з тернопільської команди....
Більше напишу потім.....трохи віддишусь -хвотки вже сьодні ввечері..У нас зачотні хвотки з олімпійськими чемпіонами та призерами олімпіади .......З МіссУкраїни 2009 р !!!! ...З паном міністром та іншими модними товарісчами...
Якшо в двох словах - темп на естафеті можна розділити на три етапи: До завалу на об`їздній( 30-35 км\год....тобто дєццкій сад)..після завалу до кордону області ( 35+ км\год).після розкатки вже після перекусу на кордоні швидкість виросла до 40+км\год....почали відпадати діти ...І взагалі естафета була дуже порівняно юна...багато не просто юніорів( а ті крутять шо лосі), а просто неготових до подібних навантажень дітей, але ж як вони крутили ! Я ними восхісчаюсь..Ветеранів порівняно мало -Житомирська команда унікальна -ВСІ ВЕТЕРАНИ!!!! Крім одного МС по шоссе із Радомишля .
Тов .Кван помиляється - було 4 падіння та один завал. Сумний рекорд....пояснюється тією віковою категорією та складом,шо їхали...
Сьодні , після вручення відзнак та іншогоо оффа, тренер Житомирської команди ( тов.Іванич) сказав шо назад поїдемо своїм ходом ...Я возмусчаюсь.......мало їв......я як не їм вобсче не їду . А ше з такими лосями. Все ж нас вивезли з Києва..потім досчік...вот так доплентались всьо ж в технічці до кордону областей....там повилазило троє смільчаків та своїм ходом жостко почали вкручувать. Через 5 км ми з Бугірою навадились. кидаємо інших в бусіку, той обганяє трьох вєдусчих...ми витягуємо вєліки ...группа доганяє...і
Ми з Санєю через 10 км хтіли вже назад в бусік -без перебільшень -швидкість проти вітру тримали 40+ км....частенько зміну виходили 45+км/год...Сама жостка зміна була 55+ км/год на спуску перед Тетеревом..Потім скажений підйом....Ми думали шо не доживем ( з Бугірою). Як я зміни їхав, не наю ...давно вже такого жосткача не було..років п`ять
. Вобсчем якось долетіли....при цьому канєшна технічка їхала ззаду та прикривала всю полосу всі 70 км від кордону.тому стали ластівкою на півколеса ведусчего( вітер зустрічно-бічний). Потім ті товариши шо залишились в технічці сказали водію шоб провез нас . Вони зжалились над нами
.Потім казали , шо водій сам офігєвав, коли ми короткими змінами 50км\год їхали Він об`їхав та став спереду....ми спокійно але впритул локтями парами проштовхались на колесі технічки кілометрів з 10, до об`їзної під Житомиром на 40+ км\год, вобсче не крутячи.....
Більше хвоток сьодні ввечері.
Товарісчі , сьодні в Житомир з Києва своїм ходом ,до мене в гості переночувать ( на перевалочний пункт) завітає тов. Пєтакі...отой, шо в початку цієї теми ділиться спогадами про естафету..і пише "Приїхали ужасно мокрі але довольні" ...Радий прийняти такого відомого брівєтчика-одиночку.
....О , звонить, вже під Житомиром...вод це люди ганяють..нас З Києва до кордону технічко, потім командою валили...і я тільки годину як приїхав....а цей вже під Житомиром